ЗДАЄТЬСЯ, У СВІТІ НЕ ІСНУВАЛО ЗАНЯТТЯ, ЯКИМ БИ ОЛЕГ НЕ ЦІКАВИВСЯ
Олег завжди був готовий безкорисливо підтримати та допомогти своїм друзям та близьким. Його мудрість, бажання вчитися та характер зробили його надійною та гідною довіри людиною. Він був взірцем для оточуючих, і все, що він робив, відображало його холодний розум, холоднокровність, гідність і честь. Він був втіленням всього світлого і доброго, що є в людині.
Його дружина, Василина, поділилася з нами такими роздумами: «Я втратила не просто коханого чоловіка, а справжнього друга, справжню другу половинку, яка завжди підтримувала мене і була для мене тим плечем, на котре можна було завжди покластись. Він був моєю розрадою і завжди був поруч. Не було жодного разу, коли він поставив би свої бажання вище моїх. Він завжди з розумінням ставився до різних ситуацій, був дуже уважним та ніжним. Його усмішка завжди викликала в оточуючих радість, а серйозний погляд – впевненість у завтрашньому дні. Він завжди говорив, що я можу досягнути всього, чого хочу, що ми можемо все, і ми подолаємо все, тому що ми - команда. Ми завжди проводили вечори разом, навіть після важкого робочого дня. Він заварював чай, і додавав у нього все, що міг знайти, а я готувала щось смачненьке. Ми ділилися своїми переживаннями та думками. Він спонукав мене розвиватися, підтримував усі мої ідеї. Наші прогулянки біля озера були нашим улюбленим часом для роздумів про майбутнє. Мені завжди його не вистачатиме».
Дружина Олега пригадує, що важко назвати щось, чим би Олег не цікавився чи не був компетентним. Він вів дуже активний і цікавий спосіб життя, одним з улюблених занять був спорт, зокрема плавання. Влітку вони часто проводили вечори, купаючись разом і насолоджуючись товариством один одного. Він також дуже любив проводити час у саду. Він з великим інтересом вивчав нові сорти кущів і дерев і дбайливо доглядав за ними, що давало рясний плід. У холодні місяці він читав переважно історичну та бізнес-літературу, а також книги для самодопомоги. Олег знався на машинах і зброї, відмінно стріляв, вільний час присвячував відточуванню навичок стрільби в тирі. Окрім інших інтересів, Олег був також завзятим колекціонером, з особливою пристрастю до військових значків, також відомих як шеврони. Його колекція складалася з приблизно 60 шевронів, багато з яких були подарунками його колишніх бойових товаришів.
ВСІ У SOFTJOURN ЗНАЛИ, ЩО ОЛЕГ - ЦЕ ЛЮДИНА, НА ЯКУ МОЖНА ПОКЛАСТИСЯ І ЯКА ЗНАЙДЕ ПОТРІБНЕ РІШЕННЯ
Олег Перегуда працював у відділі безпеки у Softjourn з 2018 по 2021 рік. Його колеги описували його як дуже доброго колегу, що завжди підтримував інших. Олег завжди докладав зусиль, щоб допомогти із будь-яким проханням - від доставки речей працівникам, що працювали віддалено (щоб їм було комфортніше під час пандемії), до того, щоб наш офіс в Івано-Франківську завжди був у безпеці. Спогади про нього, як про відповідального та надійного працівника, який всіляко допомагав усім, залишиться в пам’яті людей. Він був прекрасним колегою і товаришем.
РОЗУМНИЙ І ЦІЛЕСПРЯМОВАНИЙ ВОЇН, ЩО ВМІВ ПЕРЕХИТРИТИ ПРОТИВНИКА
Олег «Скіф» із самого дитинства мріяв стати військовим, ще, напевне, коли грався із саморобною іграшковою зброєю. Під час навчання у військовому ліцеї, ще у підлітковому віці, він демонстрував здібності у вмілому поводженні зі зброєю, проявляв лідерські якості, за що заслужив авторитет серед курсантів та викладачів. Його холодний розум та стійкість дозволяли йому правильно розставляти пріоритети та досягати неабияких результатів.
Олег приєднався до сил антитерористичної операції у 2014 році, одразу після анексії Криму та початку АТО. Після двох років мужнього захисту України, він отримав поранення і повернувся додому.
24 лютого 2022 року, у день початку повномасштабного російського вторгнення, Олег записався добровольцем в армію з метою захищати Україну. Маючи вже чималий бойовий досвід, він служив офіцером. Він часто ризикував життям, щоб врятувати та підтримати своїх товаришів.
Побратим, який служив разом з Олегом, розповів нам про нього таке:
«Олег був справжнім воїном на усіх фронтах. Він був сміливим, кмітливим, організованим та розважливим. Він завжди першим йшов у бій і вів усіх за собою. Для нього це було зовсім не страшно. У 2014 році нас обстрілювали на вході в місто Піски, і я думав, що це буде наш останній бій. Але завдяки «Скіфу» ми вийшли без втрат. У перший день вибухів і вторгнення у лютому 2022 року Олег прибув у військкомат та був готовим знову служити своїй країні та людям. Разом зі своїми хлопцями він гнав росіян від Воскресенська до Снігурівки, палив техніку окупантів на Херсонщині. Він тримав наші позиції у Святогірську для того, щоб дати іншим підрозділам час на відступ. У контрнаступі під Богородичним Олег та його товариші по зброї розгромили декілька угруповань ворога, звільнили села та захопили полонених».
ОЛЕГ ТА ВАСИЛИНА МРІЯЛИ ПОБУДУВАТИ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВЕТЕРАНІВ
У липні 2021 року Олег залишив Softjourn для того, щоб зайнятися справою свого життя: підтримкою ветеранів, що повернулися з АТО. Після повернення з АТО у нього були труднощі зі сном та адаптацією до мирного життя, тому він розумів, наскільки важко відновлюватися після бойових дій. Разом зі своїм другом він створив компанію «Українська Розумна Автоматика», що розробляла інноваційні технології для лікарень, зокрема приліжкову панель із системою виклику лікаря, керування освітленням, доступом до Wi-Fi тощо. Компанія Олега та його товариша співпрацює із багатьма лікарнями на заході України та має багато перспектив та запланованих проектів. Наступним кроком мала стати презентація «системи виклику» та розробка панелі управління для лікарень. Олег та його дружина також мріяли побудувати реабілітаційний центр для українських ветеранів.
Разом вони створили громадську організацію та реабілітаційний центр під назвою «4.5.0 Прикарпаття», і ця назва була символічною, адже на військовому сленгу «4.5.0» означає, що на фронті все спокійно і без втрат). Центр матиме три основні напрямки реабілітації: психологічна реабілітація в поєднанні із комплексом заходів цивільної адаптації; фізіотерапевтична реабілітація, а також, застосування комплексу фармакологічних процедур і методик. Основна увага буде прикута до відновлення фізичного та психологічного здоров'я. Одного разу, Олег поділився такими роздумами: «Психологічне здоров’я є одним із найважливіших аспектів нормального та повноцінного життя. Кожен з нас іноді стикається із певними ситуаціями, які вибивають нас із колії, але ми повинні знайти в собі сили рухатися далі. Проте, ми не завжди можемо подолати труднощі самостійно, без допомоги рідних чи спеціалістів. Посттравматичний стресовий розлад – найлютіший ворог багатьох ветеранів. Тому, в нашому центрі працюватимуть висококваліфіковані психологи та психотерапевти, які знайдуть підхід до кожного ветерана».
Рішучість Олега підживлювала цей проект, оскільки саме він доклав багато зусиль до того, щоб отримати земельну ділянку для облаштування приміщень компанії та допомогу від місцевої влади, а також, прагнув знайти донорів та об’єднати громаду.
Щоб вшанувати пам’ять нашого героя, працівники Softjourn об’єдналися та створили внутрішній фонд для підтримки родини Олега. Також, Softjourn виділив кошти дружині Олега, Василині, для того, щоб вона могла продовжувати працювати над їхньою спільною мрією про створення реабілітаційного центру для ветеранів АТО та російсько-української війни.
